Ви чули, як плаче спустошена Прип’ять,
За скоєний гріх розіп’ята живцем,
Прип’ята до неба, щоб випити вічність,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.

Малиновий дзвін, малинове лихо,
Як тихо ступає життя у полин
І лине горіти туманам на втіху,
Малинове лихо, малиновий дзвін,
Чорнобильський дзвін.

Анна Багряна

 

В історії України є багато скорботних дат, спогад про які щемить серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, у цей день вогонь Чорнобиля опалив долі мільйонів людей, породив кількість проблем, які з часом змінилися, але не зникли.  

Чорнобильська катастрофа – це невидане горе, яке не піддається жодному виміру, невиліковна рана нашого народу, біль якої передається із покоління в покоління, а її справжні масштаби та наслідки дають про себе знати і по сьогоднішній день.

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції — наймасштабнішої техногенної катастрофи за всю історію ядерної енергетики у світі. 

Замість негайних дій із порятунку й оповіщення населення та інформування міжнародної спільноти про катастрофу, радянська влада намагалася в типовій манері замовчати та применшити масштаби аварії. Зволікання з евакуацією людей призвело до поглиблення згубних наслідків для здоровʼя та життів людей.

Радянська влада мала б негайно повідомити населення про важливі кроки для мінімізації впливу радіаційного забруднення. Натомість у центрі Києва (близько 110 км від Чорнобильської АЕС) 1 травня 1986 року відбулася урочиста демонстрація, у якій взяло учать близько 120 тисяч людей.

Що треба було зробити:

  • зайти в укриття, підвал або в середину будівлі, перед цим знявши з себе верхній одягі помістивши його в герметичний контейнер, який слід тримати якомога далі від людей, і перебувати до офіційного повідомлення про стабілізацію ситуації;
  • за можливості помитися й одягнути чистий одяг;
  • закрити всі вікна та двері в приміщенні та не підходити до них без нагальної потреби;
  • харчові продукти загорнути в плівки та зберігати у герметичних місткостях;
  • підготувати маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання на вулиці;
  • провести йодну профілактику. 

Вчасне дотримання лише цих заходів допомогло б значно зменшити шкоду для здоров’я людей.

росія продовжує злочини радянського союзу

Практика нехтування людськими життями, звична для тодішньої влади, донині широко застосовується у кремлі. Правонаступниця тоталітарного радянського режиму — росія — продовжує її людожерські традиції. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році російські війська захопили Чорнобильську АЕС і знищили одну з найсучасніших лабораторій світового рівня на її території — центр міжнародних досліджень, який роками слугував майданчиком для вивчення радіаційної безпеки.

Ще одним у низці терористичних актів росії була цілеспрямована дронова атака  на ЧАЕС 14 лютого 2025 році на новий безпечний конфайнмент. Цю ізоляційну аркову споруду над зруйнованим четвертим енергоблоком будували 45 країн — і лиш одній спало на думку її руйнувати. Через це конструкція, яка слугує бар'єром від радіації, зазнала пошкоджень, і виникла загроза витоку радіоактивних речовин. Завдяки оперативній роботі працівників ДСНС пожежу вдалося швидко загасити, наразі тривають відновлювальні роботи.

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до катастрофічних наслідків. Понад 90 тисяч жителів Прип’яті, Чорнобиля та навколишніх сіл назавжди покинули забруднені домівки, понад 3 мільйони українців і загалом 10 мільйонів людей по всьому світу постраждали від аварії. Радіоактивним цезієм тоді було забруднено 3/4 території Європи. 

Та масштаби катастрофи могли бути ще більшими, якби не подвиг ліквідаторів, які працювали в умовах екстремальної небезпеки. Багато з них пожертвували своїм здоров’ям та навіть життям, щоб зупинити подальше поширення радіації. Загалом понад 600 тисяч людей взяли участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Нинішні дії росії уможливлюють повторення цієї трагедії. Держава-терорист використовує ядерні об'єкти як інструмент шантажу. Це грубе порушення міжнародного права, принципів ООН і Статуту МАГАТЕ. Ми маємо зробити все можливе, щоб катастрофа, подібна до аварії на Чорнобильській АЕС, ніколи не повторилась.

 

 "Господь створив людину, 
Людина — мирний атом, 
А наслідки жахливі —
В нас помирає тато!
Чому він помирає?
Тому, що для країни 
Віддав щонайдорожче: 
Здоров'я, силу й сина..."

                                        (Наталя Ільчишина)